Внутрішньосуглобовою блокадою називають ін’єкції лікарських засобів у суглоби з метою зменшення больових відчуттів і зняття запального процесу. Місце для введення лікарського засобу — порожнина суглобової сумки або в м’які тканини, які розташовуються поряд із суглобом. Метод блокади суглобів — це новітній підхід до лікування розладів опорно-рухового апарату, який дозволяє усунути больові відчуття повністю.
КОЛИ ПРИЗНАЧАЮТЬ БЛОКАДИ?
Існує досить багато патологій, за яких саме такий метод лікування буде актуальним. До таких належить:
міжреберна невралгія;
так званий тунельний синдром (защемлені нервові закінчення);
болючі м’язові спазми;
грижа дисків (міжхребцеві з’єднання), протрузія;
неврит, подагричні артрити;
остеохондроз;
патології оточуючих суглоби тканин;
шпора п’яти тощо.
Ін’єкція призначається при регулярних посттравматичних больових відчуттях як у хребті, так і в суглобах.
Найчастіше використовують блокади колінні, тазостегнові, ліктьового суглоба, стопи й кисті, міжхребцевих суглобів.
ЯК ПРОХОДИТЬ ПРОЦЕДУРА?
Зазвичай ін’єкцію вводять в одну точку — туди, де найбільш виражений біль, проте бувають випадки введення в кілька ділянок. Це залежить від стану та больового синдрому пацієнта і визначається лікарем.
Процедура не вимагає особливої підготовки — при необхідності попередньо, може, бути проведено рентгенівське дослідження або УЗД.
Етапи проведення процедури:
1. Оброблення шкіри антисептиком;
2. Введення препарату в м’які тканини, які оточують суглоб, дуже близько до самого суглобу або в суглобову щілину (якщо мова йде про внутрішньосуглобову). Вводять ліки повільно, щоби не травмувати тканини.
3. По закінченню введення препарату, суглоб обмежують у рухах — це робиться для уповільнення евакуації ліків внаслідок активного кровотоку.
ВИДИ БЛОКАД
Відповідно до місця введення уколу розрізняють такі блокади:
Паравертебральна блокада: місце уколу — близько до хребців.
Періартикулярна блокада: місце уколу — розташовані біля суглоба тканини (наприклад, зв’язки або сухожилля).
Внутрішньосуглобова блокада або пункція суглоба: місце уколу — порожнина суглоба.
Внутрішньокісткова блокада: місце уколу — кісткова тканина.
Епідуральна блокада: місце уколу — епідуральна порожнина.
Іноді суглобові блокади вводяться для визначення анатомічного походження болю пацієнта. Не завжди, можливо, визначити, які саме тканини — первинні генератори болю. Такі блокади називаються діагностичними.
Якщо недостатньо інформації про стан пацієнта й ефективність проведеної процедури чи хірургічних результатів, існують блокади, які допомагають зрозуміти, чи раціональним є продовження лікування хірургічним шляхом, або ж вистачить лікувально-терапевтичних процедур. Такі блокади називають прогностичними.
Якщо після операції залишається біль, існує можливість виникнення ускладнень внаслідок посттравматичного чи вісцерального болю, а також для зменшення тривалості госпіталізації та запобігання розвитку вегетативної дистрофії та фантомних болей кінцівок також використовуються блокади. Вони називаються профілактичними.
ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ ІН’ЄКЦІЇ?
Результатом внутрішньосуглобних блокад є швидке зниження болю одразу після введення ліків. Пізніше зменшується і спазм у м’язах, набряки, ознаки запалення починають зникати. Завдяки максимальній концентрації ліків в ураженій ділянці, впливу на ЦНС на рівні рефлексів та дії анестетиків обмінні процеси всередині суглобу приходять у норму і їх рухливість стає більшою.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Оскільки блокада суглобів є досить безпечною процедурою, фактично простим введенням ліків, то вона практично ніколи не викликає ніяких ускладнень. Проте, існує декілька факторів, за яких така процедура є протипоказаною. Ін’єкції заборонені при:
