Внутрішньосуглобовою блокадою називають ін’єкції лікарських засобів у суглоби з метою зменшення больових відчуттів і зняття запального процесу. Місце для введення лікарського засобу — порожнина суглобової сумки або в м’які тканини, які розташовуються поряд із суглобом. Метод блокади суглобів — це новітній підхід до лікування розладів опорно-рухового апарату, який дозволяє усунути больові відчуття повністю.

 

КОЛИ ПРИЗНАЧАЮТЬ БЛОКАДИ?

Існує досить багато патологій, за яких саме такий метод лікування буде актуальним. До таких належить:

· міжреберна невралгія;

· так званий тунельний синдром (защемлені нервові закінчення);

· болючі м’язові спазми;

· грижа дисків (міжхребцеві з’єднання), протрузія;

· неврит, подагричні артрити;

· остеохондроз;

· патології оточуючих суглоби тканин;

· шпора п’яти тощо.

Ін’єкція призначається при регулярних посттравматичних больових відчуттях як у хребті, так і в суглобах.

Найчастіше використовують блокади колінні, тазостегнові, ліктьового суглоба, стопи й кисті, міжхребцевих суглобів.

 

ЯК ПРОХОДИТЬ ПРОЦЕДУРА?

Зазвичай ін’єкцію вводять в одну точку — туди, де найбільш виражений біль, проте бувають випадки введення в кілька ділянок. Це залежить від стану та больового синдрому пацієнта і визначається лікарем.

Процедура не вимагає особливої ​​підготовки — при необхідності попередньо, може, бути проведено рентгенівське дослідження або УЗД.

Етапи проведення процедури:

1. Оброблення шкіри антисептиком;

2. Введення препарату в м’які тканини, які оточують суглоб, дуже близько до самого суглобу або в суглобову щілину (якщо мова йде про внутрішньосуглобову). Вводять ліки повільно, щоби не травмувати тканини.

3. По закінченню введення препарату, суглоб обмежують у рухах — це робиться для уповільнення евакуації ліків внаслідок активного кровотоку.

 

ВИДИ БЛОКАД

Відповідно до місця введення уколу розрізняють такі блокади:

· Паравертебральна блокада: місце уколу — близько до хребців.

· Періартикулярна блокада: місце уколу — розташовані біля суглоба тканини (наприклад, зв'язки або сухожилля).

· Внутрішньосуглобова блокада або пункція суглоба: місце уколу — порожнина суглоба.

· Внутрішньокісткова блокада: місце уколу — кісткова тканина.

· Епідуральна блокада: місце уколу — епідуральна порожнина.

Іноді суглобові блокади вводяться для визначення анатомічного походження болю пацієнта. Не завжди, можливо, визначити, які саме тканини — первинні генератори болю. Такі блокади називаються діагностичними.

Якщо недостатньо інформації про стан пацієнта й ефективність проведеної процедури чи хірургічних результатів, існують блокади, які допомагають зрозуміти, чи раціональним є продовження лікування хірургічним шляхом, або ж вистачить лікувально-терапевтичних процедур. Такі блокади називають прогностичними.

Якщо після операції залишається біль, існує можливість виникнення ускладнень внаслідок посттравматичного чи вісцерального болю, а також для зменшення тривалості госпіталізації та запобігання розвитку вегетативної дистрофії та фантомних болей кінцівок також використовуються блокади. Вони називаються профілактичними.

 

ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ ІН’ЄКЦІЇ?

Результатом внутрішньосуглобних блокад є швидке зниження болю одразу після введення ліків. Пізніше зменшується і спазм у м’язах, набряки, ознаки запалення починають зникати. Завдяки максимальній концентрації ліків в ураженій ділянці, впливу на ЦНС на рівні рефлексів та дії анестетиків обмінні процеси всередині суглобу приходять у норму і їх рухливість стає більшою.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Оскільки блокада суглобів є досить безпечною процедурою, фактично простим введенням ліків, то вона практично ніколи не викликає ніяких ускладнень. Проте, існує декілька факторів, за яких така процедура є протипоказаною. Ін’єкції заборонені при:

· індивідуальній непереносимості препарату;

· інфекційному ураженні тканин;

· лихорадці;

· нирковій, серцево-судинній, печінковій недостатності;

· декомпенсації цукрового діабету;

· імунодефіциті.